Data Loading...

Графіка (1) Flipbook PDF

Графіка (1)

149 Views
5 Downloads
FLIP PDF 523.18KB

КОМП'ЮТЕРНА ГРАФІКА (ВЕКТОРНА, РАСТРОВА) Векторна графіка описує зображення за допомогою математичних рівнянь, які зазвичай представляють лінії, криві та фігури (Рис. 1). На відміну від векторної, растрова графіка описує зображення як масив пікселів (точок) (Рис. 2).

Рис. 1 Векторна графіка (2D)

Рис. 2 Растрова графіка (2D)

Друга відмінність у комп’ютерній графіці – представлення 2D-і 3D-просторів.

Рис. 3 Векторна графіка (3D)

Рис. 4 Растрова графіка (3D)

У 2D-векторній графіці кожна точка на лінії або фігурі описується вектором, що має 2 компоненти: x та y. Два компоненти – два виміри (Рис. 1). У 3D-векторній графіці кожен вектор використовує 3 компоненти: x, y і z. Три компоненти – три виміри (Рис. 3). У 2D-растровій графіці зображення ділиться на рядки та стовпці однакового розміру: кожен з яких називається «піксель» (від англ. picture element – елемент картинки). Крім 2D-координати в сітці (x, y), його основна властивість – колір, який міститься в цій координаті (Рис. 2). У 3D-растровій графіці простір розділений на рівномірно розташовані рядки та стовпці, що охоплюють всі 3 різних напрями: вгору-вниз, ліворучправоруч, всередину-назовні. Це ділить 3D-простір на куби, відомі як «вокселі» (від англ. volume elements – об’ємні елементи, або volumetric pixels – об’ємні пікселі). Кожен воксель визначається 3D-координатою та кольором у цій координаті (Рис. 4). Таким чином, уся площа екрану дисплея являє собою матрицю – сукупність пік селів або вокселів. У променевій діагностиці площа дисплея може формуватися у вигляді наступних матриць: 3232, 6464, 128128, 256256, 512512, 10241024, 10241280 пікселів. Чим на більше число пікселів розбивається площа дисплея, тим вище розподільна здатність системи відображення.

Рис. 3 Розподільна здатність 10241024

Рис. 4 Розподільна здатність 256256

Кожен піксель зображення записується в пам’яті дисплейного процесора різним числом біт – від 2 до 16. Чим більшою кількістю біт інформації представлений кожен піксель зображення, тим краще зображення за своїми зоровими властивостях і тим більше інформації воно містить про досліджуваний об’єкт. Так, 6-бітний піксель (байтова система запису пікселю), що найчастіше використовується в ультразвуковій діагностиці, містить 26 = 64 відтінків сірого кольору (від чорного до білого). У радіонуклідній діагностиці використовується переважно 8-бітний піксель, у ньому 28 = 256 градацій, тобто рівнів сірого. Неважко підрахувати, що матричне зображення 6464 пикселів у радіонуклідній діагностиці вимагає 4096 байт пам’яті, а зображення 128х128 пікселів – 16384 байт. Більш

досконалі

системи

радіонуклідної

діагностики

мають

зображення 256256 і 512512 пікселів. Для формування таких зображень потрібно при 8-бітному пікселі близько 64 і 256 кілобайт пам’яті комп’ютера, відповідно. Збільшення обсягу задіяної пам’яті неминуче приводить до зниження швидкості обміну інформацією, що супроводжується збільшенням

часу, необхідного для побудови кожного кадру зображення. Тому деталізовані растри (256256 і 512512) застосовують переважно для отримання статичних зображень, тобто у діагностиці осередкових змін в органах, тоді як грубі растри (6464 і 128128) використовують головним чином для динамічних досліджень. Усі медичні зображення можуть існувати у вигляді твердих копій – рентгенограм, відбитків на папері, фотопапері, плівці; на магнітних носіях, дисках;

або

у

нефіксованому

вигляді

–

на

екрані

монітору

або

рентгенодіагностичного апарата. Необхідно відзначити, що аналогові зображення можуть бути перетворені в матричні і, навпаки, матричні в аналогові. З цією метою застосовують спеціальні пристрої: аналого-цифрові (АЦП) і цифро-аналогові перетворювачі (ЦАП). Додаткова інформація: 1.

https://sites.google.com/site/rastrovatavektornagrafika/home/rastrova-ta-

vektorna-grafika 2.

https://www.calameo.com/read/007206132fd33427b4253

ТЕСТ